На вишневих губах

Ніч спускається на місто,
Світло фар тоне в дощі,
Я згадую, як було близько
Твоє серце моїй душі,
Твої очі як сигнали,
Що зникають вдалині
Ми горіли і не знали,
Як розтанули в вогні
Ти мовчала, і зникав
У повітрі запах кави
Нам не вистачило слів
Щоб врятувати цю справу,
Твій слід як дим в волосі
Як тінь на стінах кімнат,
А я все ще пам'ятаю
дотик, і той солодкий смак,